1973 р.н., поет, критик, редактор, літературознавець. Автор книг «Полювання на Оленя» (К.: Смолоскип, 1996), «Подорож Рівноденням» (Х.: Акта, 2000), «Майк Йогансен: ландшафти трансформацій» (К.: Смолоскип, 2000), а також близько сотні статей, присвячених перебігу сучасного літературного процесу та «червоному ренесансу».
Нещодавно у видавництві «Факт» вийшла прозова книга Анни Багряної - роман «Етимологія крові». Насправді це вже друга назва роману. Спочатку він називався «За Габією, або Всупереч забобонам», і саме під такою назвою отримав одразу три нагороди: третє місце в конкурсі романів, кіносценаріїв та п’єс “Коронація слова-2008”, друге місце в конкурсі видавництва “Смолоскип”, а також був відзначений Міжнародною україно-німецькою премією імені Олеся Гончара.
Народився 1970 року у Львовi. Закiнчив фiлологiчний факультет Львiвського унiверситету. Автор поетичних збiрок «Мене назвуть листопадом» (два видання), «Осінь на Місяці», «Тінь сови», «Зоря Аркада», «Хвороба росту», «Одіссея-2000» (два видання), «П’ятизнак або Життя і нежить» та дитячих книжок «Зайчик і дощик», «Кожному по скибці» та «Кольоровинки». Продюсер багатьох мистецьких акцій, зокрема, циклу фестивалів поезії «Лір» і мистецької програми «Культреванш».
Народився 18 квітня 1959 року в гірському селі Луг (Закарпаття). Закінчив факультет журналістики Київського держунівеситету ім. Т.Г. Шевченка.
Проза Ярослава Ороса, ще до появи на прилавках першої його книжки «Заповіти білих горватів», сприймалася неоднозначно. Так, скажімо, Валерій Шевчук у закритій рецензії на рукопис роману, написаній на замовлення видавництва «Молодь», не схвалював, ба навіть розкритикував як шкідливу ідейно-естетичну концепцію автора, що зводилася до нібито спроб «повернути» стрілки історичного, чи, радше праісторичного лічильника часу навспак. Одначе іншого рецензента, а це був Євген Гуцало, зацікавили саме неординарні творчі засади Ороса, спрямовані на відродження, на своєрідну реставрацію прадавнього менталітету українців. І завдяки цій другій рецензії роман побачив світ у видавництві «Молодь» тепер уже далекого 1990 року.
22 серпня на сайті «ПіК України» (www.pik.org.ua) відбулася чат-конференція з українським письменником і громадським діячем Сергієм Пантюком.
– Знаю Вас як доброго письменника. чого Ви пнетеся у політику? Чого вам не вистачає?
– Та нікуди я не "пнуся"! Просто, коли бачиш, цю, з дозволу сказати, політичну еліту, вити хочеться. А я не звик вити. Тому й прагну щось зробити. А хіба не вдається?
Народився 23 квітня 1961 року в Ленінградській обл. У віці 2-3 років родина переїхала в Київ (Пущу-Водицю) до бабусі. Виріс навпроти авіазаводу ім.Антонова під гул турбін. Закінчив музшколу, школу, Міські курси дезінфекторів, курси японської мови, Інститут іноземних мов, Московський університет культури (заочно), а ще двічі Радіошколу ДТСААФ. Служив в Одеський в’язниці охоронцем, працював редактором, завклюбом, бібліотекарем, кульмасовиком, адміністратором шпиталю, робочим гідрографічної експедиції тощо. Написав багато різного.
Про себе. Народився 1958 року в Києві. 1980 закінчив славістику на філологічному факультеті Київського університету. Займався мовознавством і не збирався лізти в літературу. Вірші почав писати спонтанно в 26 років, тобто вони самі поперли. Писав їх років з десять і написав аж на одну збірку, з якою власне й досі кручуся в літературі. Крім того, в 2002 році опублікував у Загребі разом з донькою Дариною збірку дитячих віршів хорватською мовою. Спорадично щось перекладаю.
Два роки виходить альманах сучасної української літератури «Нова проза», в якому друкують своє перші спроби молоді прозаїки. Робить альманах одна людина, яка, крім відбору творів для часопису, їх редагуванню, верстки, а далі бігання від друкарні до книгарень, на пошту, щоби відправити авторах їх примірники, а ще й заробляє майже самотужки для альманаху кошти. Два роки на численних літературних форумах іде дискусія – коли ж альманах загнеться? – але Юрій СИЧУК однаково шукає шляхи для подальшого розвитку свого дітища.
Народився 10 лютого 1966 року у с. Сокілець Дунаєвецького р-ну, Хмельницької обл. Закінчив Кам’янець-Подільський державний педагогічний інститут. Служив у армії. Працював на багатьох роботах: від шкільного вчителя до головного редактора кількох газет.
Видавець скандальних книг із серії «Мафія в Україні» – «Кримський гамбіт» і «Донецька мафія. Перезавантаження».
Автор 7-ми поетичних збірок та роману«Сім днів і вузол смерті».
Нині Сергієві виповнюється 42. Тож сайт щиро його вітає і бажає здоров’я, творчого натхнення та усіляких гараздів! Усі ж охочі можуть особисто привітати іменинника, відвідавши його 12-й ювілейний поетично-музичний фестиваль «Підзнаком Водолія», який відбудеться з 12 по 14 лютого цього року.
Обвинувачуваний по справі Бориса Колесникова, автор «Донецької мафії» та керівник фонду «Антикорупція» Борис Пенчук незаконно заарештований та утримується в слідчому ізоляторі міста Донецьк з допущенням усіх мислимих та немислимих правопорушень і сьогодні існує загроза його життю та здоров'ю. Про це повідомив виконавчий директор фонду «Антикорупція» Олексій Губський. За його словами, в ніч на 9 жовтня Бориса Пенчука було примусово доставлено до міста Донецька із застосуванням сили та взято під варту.