Інша країна
Інша політика
Iнша культура
Інша музика
Інший театр
Інше кіно
Форуми
Про автора. Станіслав Вишенський народився 24 серпня 1944 року в місті Переяславі, що на Київщині. Він є автором таких збірок віршів, як «Симфори», «Світотвір», «Альта», «Колекція снігів», «Синус покутя», «Перевтомлені скафандром» та ін. Належить до покоління постшістдесятників, тобто поетів- нонконформістів, з- поміж яких на сьогодні найбільш відомі Микола Воробйов, Василь Голобородько, Михайло Григорів, Валерій Ілля, Віктор Кордун, Василь Рубан та ін. і які за комуністичного режиму, пішовши, так би мовити, в герметичне підпілля, хоч це ніби й парадоксально, врятували українську поезію від хронічного провінціалізму.
1. Велич броду невміння
виробники попелу –
осель від мосту
загроза виживання
до самоспалення зігрітих
агонізує охоплений
втратою вміння плавати
налипання шовкових сорочок
протягом охорони глибин
готичні провали пам’яти
листування поштових голубів
натовпами місць
ретушують місце прозорости здобичі
до неврахованих порохів
прищеплюється виготовлення наркозу
роздоріжжя – метал і руда –
шумить у нащадках
вимога злютувати хлопців межею
сю несвободу від зображень
наслання гостей вирію
котрі розбили б дзеркало
демонструючи збіжність
відбувань і повернень
як і видніє палієві
доторк антонового вогню
снує антикварний люд
суничним духом
спокутуючи переправу
поза кроєм броду
за те що любиш
невмілих плавати
2. Породи єдиного броду
іноді наздоганяють нападників
і золотять світлинами
гру перехованих речей
впродовж репетиції винаходу
світло вибирається із свічника
і свідчить іскрами
в лабіринт граніту
вкриваються позолотою накази
відбути катастрофу
і так само на тросах альбатроси
примружують око капітана
дрейфують силуети –
низка втеч від династій
знеструмивши цвіль лічильника
у період наслідуваних прогнозів
вода залишається складом хвиль
і в повторний склад деталей свічника
річка дитинства ніби кровоточить
у названу морем сіль
задивитись на аварійний зап’ясток -
на перелаз з водню у той-таки водень
операція під охоронною позолотою
адже мікроскопічний ключ
вдосконалюючи замкову щілину
корегує іпостасі минущостей
і кожен має – в один і той-таки спосіб –
спекатися обличчя до настання неіснування
перед неминучим розшуком
дітей амебиних
Стоянка дерев
повільне перетікання
випадку у випадок
у вервечку нерухомостей
як у хромосомі нерідної матері
щирість листопаду —
вигадливість прообразу
з грудкою залізної руди
не застати жил із пульсами
для розправи з річним кільцем
появу наступного викиду
з перемальовуванням листка
верб і рептилій
уточнюється перебіг усмішок
на магії різнопрофільного обличчя
їх невчасне змивання слізьми
руйнування зіставлень
і відчуваєш потиск мозку мозком
і любиш цю руку реанімацій
в покладах постійної розвідки
як і смак насіння чужого жеребця
що окупував уяву
стоять свічки під вогнем граней
і ця жертовність запам’ятовується
привітаймо найменший повів вітру
в остогидлих перегонах пахощів
нагороджені виродженням
не впізнають завоювань –
ся бумеранговість процесу
за уповільненого наповнення
клятви медоносів
надійніші дерева з мапи життя
в голизні здобичі: тобто страх
відкриває період серцебиття
і під притомністю речей
чути бунт білої крови
пожильців переправи
через грудочку цукру в дитячій уяві
Рейси
падіж у скафандрах
і не чуємо єдиної правди
після виливів завивання
від очей – ковпаків бунтівного нерва
у переведених стрілках
беззахисність трупа:
кожен вимерлий вирощує рудокопа
що сяє недосяжний
де воїнів поглинають спогади
покоління вертають з обопільних рейсів
пам’ятками виживання
могли б стали рухом
узятим у речитативне риштування
забутих війн з латками білого прапора
тільки живці у капсулах забуття –
у мерзлоті відлунь
тільки дириґентська паличка
поіменно перейменовує
силуети пропахлих колами
як і допит померлого – оскома безбарвности
в чотирикутнику провідника –
вишивальницях моделі скафандру
у передбаченого запасами прозріння
прибуття на зупинку серця
доки старезні ріки
смердять берегами
але мусиш сповідувати послідовність
вбивств зорепадами
із примруженим оком
перехожого через відстань
у черговому рейсі
натовпи втікачів з упізнаваності
угадувана послідовність подій
в рослинах і в прекрасному оці
розкошують покоління
вибулих у спадковість
як обмін – в незмінному
риштуванні мозку
не припиняється рейс
і тільки мулярі — келійність кельм –
обіцяють поховання виходів
на проминущість стін накладені
5. Броньовані дзеркала
у гніздов’ї білих хлопців
ніколи не припиняється
реанімація катастрофи –
поза пучками вимерзлих рук
ся пролісковість весен в океані
змивається почервонінням ватерлінії
на айсбергові де-не-де
комора знесолених хвиль
заощаджує невмілість перевдягання
безсилуетних тіл
дозбируються свідчення
про удари в сваї
що відцентровують обрій
випускається з табу
леґенда про полеглі фіґури –
до сліпоти неприпустимий допуск
ся необачність раювання
у припливах вагань
пречисті профілі усміхнених в гніздов’ї
кровоточить дерево короткого життя
у добудові покоління
підмурок провокує мур
на силуети вхожих в океан
сей виклик увійти крізь зав’язь
молитов
відбившись у броньованих дзеркалах
постійний поцілунок полюсів
і та незмінна паралельність заколотів
з почервонінням лез
і завше без облич
на виходах розквітлих
прощальний танець вальсу
із іншими потребами
зображень під бронею
у катастрофах навігації
6. Хід спелеологом
викидами випадків
наближається ключник:
яскрава мить –
шлях лабіринтами встелений –
це рай – удари свай – їхньої етимології
в померлий родовід
триває виробництво прикладів
бенкет з прибульцями до вибухів пухлин –
о як пішли у ріст дерева
посаджені у ямки на щоках
о як проникла
в замкові щілини краса неголеного
в ці божевільні ночі
виллєш душу
бо не було перебудовано
криївку для селекцій вроди
і б’ється джерело об привид
а це циклічно-чергове
наближення ключами
до барикад дводомности –
розгром через відназваних
сі сівозміни в зонах полюсів
у кольорах як поглинання обрію
когось проводять в ностальгію
ся змова рук й кайданків
не розпечатано удари
в наступній зоології вогні очей
і шахознавча пунктуальність
краси як вододіл між молитвами
бо виноградник із відлунь над винахід –
колекціонерів в зоні резервацій
останні вимріяні в тілі
проломи обріїв –
пунктирних відвідувань суцільності
перелогів у розкопках
і ненароком викидами збігів
настали близнюки –
жовтогаряче вимивання простору з печер
дітьми означення кордонів
війне війною
в повітрі з перегонами птахів
рожевіють у сталактитах
князівства вищезлих в молошних ріках
яко і мур обабіч волі –
сосків нашарування –
відчиняється загибеллю архітектурних магій
7. Монтаж імпульсів
красномовні вуста – дозрівання укусу
до збереження віри в екзилі:
дозрівання землі до пори землетрусу
після виходу в статус рептилій
це класичне запилення – вечір
світ свічок з язичками поган:
се мовчання підтекстами речень
як аванси монтажним богам
ся можливість любити безбожно
браму в котрій черва воротар:
тобто схожість між пустопорожніми
вороттями у світ вороття
незбагненний тягар переучувань
як і квітка землі – землетрус:
помолившись вустами і пучками
маєш віру із пучок і вуст
маєш більма – суть білу троянду
що під нею оголений нерв:
кольори нападають роями
на процес що не має перерв
вічний вибір між рівнями вигоди
у стіні де не буде вікна:
хлопець пахне рікою і кригою
з цього сплаву почнеться війна
над процес перемоги в час вирію
є політ почуттями всіма:
у траві з кольоровими вирвами
простір спадку якого нема
8. Пустеля черги
чудна податливість і опір
у сплаві голизни-одінь:
се територія циклопа
у лабіринті володінь
параметр володіння – скутість
хвилини в покладах сторіч:
щурів і кораблів зіпсутість
без доказів обох сторін
та не минає вміння плавати
і не прісніє море сліз:
незбіжність забуття і пам’яти –
чуприна з прожилками кіс
з печери вийдемо під зорі
сприймати знаки позивні:
абетка — розпад інфузорії
на золоті запаси снів
можливість в зооніші вижити
за волю маючи полон:
ім’ям відлученим від живлення
примару ловить людолов
з туманностей Твоя кадильниця
у черзі злетів і падінь:
і те — на що вже надивилися –
лиш докази Судді в суді
катастрофічний поділ матері
на незабутні імена:
щури чергуються з піратами
Твого розбійного судна
9. Швидкість зупинки
щоб відстати від швидкості стін
вихід – висновку осад
без замовлення напад наркозу
на замовлений біль –
вимивання
з дерев і облич соловейків
так формуються полиски раси
урожай яйцекладних
але завше обов’язок Бога
брати муки з коштовних подій:
ностальгія червоне нутро батьківщини
і не треба – зустрівшись –
котити ядро цього атома
з самовбивства в обов’язок жити
без робочої мрії
проникати у поклади
образу іншого храму
неприсутнього в покладах пам’яти
адже може не стати
цих зразків мікрокосму
і якщо інше тіло є мармур –
тобто зона де провесінь сходів
має інший запас воскресінь
для дводомного айсбергу
то замало уяви —
уявити як промисел Суду
адже як цілувати себе:
землеміри – погрози у сні –
розляглися у гніздах цвітіння
перед сном колообігу
швидкостями зупинки облич
і відстати від змін у незмінних ще рисах
тобто знов побувати сліпцями
із переділом потиску рук
перед таїнством стін
котрі в сплаві – руїна
із рум’янцями вимерлих хлопців
поглинають цю швидкість
світлини кривавих розправ
10. Погляд сліпого
напад на маски
перехованих у людстві
і навіщось резерв ненападів
у взятому з дитинства вбивці
як і в’язниця волелюбних у перегонах
смертних здавалося б душ:
але існує тягар відлюбити
заповідник зупинок
звідки сяє сей погляд сліпого
але ж цілуй мене як Бога
узятий з дитинства
плюй на попіл переправи
як невідворотного
вислизання з вишколу кур’єрів
у безконечний резерв незнаних напрямків
сі зусебічні напади піраній
на бенкет островів
забальзамованих в таблицях
буяння безсерцевих речей –
у водних просторах
які вони ікони води
під масками
інша традиція виношування
інші натяки на спопеління пам’яти
на ще битішому шляху
відлучених від грудей
11. Пастка для пастуха
постійні
заколоти в калейдоскопі
поштовхами наріжних каменів
біло-рожевої каменоломні
їхнє нашіптування з гілок
їхнє нацьковування
на гладенькі колообіги
у перевитратах руїн –
перебіг вигнання з світобудови
походження династії
у вінку білих плям
збудники канонів і залоз
як гіпноз не зроблених наколок
у неминучому переношуванні
останків поколінь
гомонять відкликані з заповітів
ризикують насаджуючи одяг
гартування пожеж коли
за чоловіками стежать чоловіки
доки ямну культуру
ґвалтує вагітність наріжними каменями
воно стежить за ними
це відвертання уваги
від перемоги карми – з загонами доглядачів
опускань і сходжень
ніби хтось моделює віко
на володіння гніздами щаблів
на чистокровні соки з навичками подій
що і в подобі пастуха
пригнічені вільним падінням
12. Двічі ввійти у воїна
спогад сіллю забруднює
свіжий слід у ході ахілесовій
що псує ланцюжок
провідних силуетів
позолотою змія
у горінні світів
варіанти розвою лаштунків
але втрачений час
у зужитому просторі
у подобі невдах
ці каліцтва візків – дощ у спогадах
тобто розміри крил – тектонічні пробоїни обліку –
не залежать від входу у воїна –
гра обабіч життя
в протоколах задовгого сну
проводжаймо ж гостей
пропонуючи з кону
працездатність молочних моторів
в чоловічих серцях
ще між змінами бродів –
цей перехід з ссавця у ссавця
як і вістка від спогаду
в зоні всіх перевтілень
зона пам’яти ввібгана в мозок
як прощальні ходи маяками
якось зближують нас
очевидців пригаслі очиці
з небезпекою вибрати долю
і неписаний розклад
чужих поминальних обідів
у частково узятій у обіг землі
де плануєш стоянку
полеглих за сіль
13 На лезі рівноваги
і зникає сей образ –
до черепа зношена роль
і вмикають навіяну білість
альбіноси не вивчених ролей:
бо натомісць всіх лез що відсутні
в протоколі одвічного кола
рівноваг канонічним набором
сяє айсберг у нішах
підкинуте обрієм лезо летючих
із резервів уявлених руд
як ти плачеш підземною грою
крає поле Твоє і гниє лемешами
адже грою убивць
як коли озирнешся – до само