В ніч на 10 вересня після тривалої хвороби пішов з життя відомий український письменник Юрко Покальчук. Про це повідомили на сайті видавництва «Кальварія».
Юрій Покальчук народився 24 січня 1941 року в Кременці (Тернопільська обл.), дитинство і юність провів у Луцьку, де закінчив школу й навчався у педагогічному інституті. Закінчив факультет східних мов Ленінградського університету. З 1976 р. член Спілки письменників України. З 1994 по 1998 був головою іноземного відділу Спілки письменників. З 1992 р. по 2000-го – старший науковий співробітник відділу Зарубіжної україніки Національної бібліотеки України ім. Вернадськогo. У 1997 – 2000 – президент Асоціації Українських Письменників. З 2000 по 2002 працював членом Національної ради з питань телебачення та радіомовлення.
Юрко Покальчук – один із найпопулярніших письменників сучасної України. А ще – науковець, перекладач, кандидат філологічних наук, знавець багатьох іноземних мов (російська, польська, англійська, іспанська, французька, португальська, італійська, гінді, індонезійська, чеська, німецька, урду). У перекладі Юрка Покальчука вийшли друком автори: Е.Хемінгуей, Дж.Д.Селінджер, Х.Л.Борхес, Х.Кортасар., Ж.Амаду, М.Варгас Льоса, Р.Кіплінг, А.Рембо, Р.Радіге, Ж.Жене та ін.
Юрій Покальчук – автор 17 книжок («Хто ти?», 1976; «І зараз, і завжди», 1980; «Кава з Матагальпи», 1985; «Шабля і стріла», 1990; «Химера», 1992; «Те, що на споді», 1998; «Двері в…», 1999; «Інший бік місяця», 2000; «Таксі блюз», 2003; «Заборонені ігри», 2005; «Кама Сутра», 2007 та ін.) та понад 600 публікацій у періодиці. Виступав зі своїми віршами під акомпанемент свого рідного музичного гурту “ВВМ” — “Вогні Великого Міста”.
Інтелектуал, провокатор і експериментатор у літературі – іноді жанр його творів характеризують як «інтелектуальну еротику», причому на перше місце ставлячи саме слово «інтелектуальна».
Це вже друга велика втрата для української літератури за останні три тижні (22 серпня пішов з життя Василь Кожелянко). Ці автори – ціла епоха в історії українського письменства, і, на жаль, потихеньку ця епоха від нас йде…
Сайт «Інша література» висловлює щире співчуття близьким і родині письменника. Хай спочине з миром… Йому було 67.

Інша країна
Інша політика
Iнша культура
Інша музика
Інший театр
Інше кіно
Форуми

У неділю, 


Сумно, дуже
Сумно, дуже сумно, а на вигляд ніколи б не сказав що такая глиба могла дати тріщину. Дуже сумно. Царство небесне.
Северус С.
Олег Короташ
На смерть Юрія Покальчука
Дам кістку псам
Святого Юра, щоб довго вили!
Не встерегли руді... А сам –
розтратив силу.
Органний бас –
не скликав нас – читав Маріям!
На споді час – це смерть в анфас,
у профіль – змії.
Вдягнися віршем, мов плащем –
зі Стікса протяг.
До сорокόвин з Василем
ускочив в потяг.
Ти скурвий син
і Божий дар – відходиш зухом.
«Приввіт, старрий!», – твоє з глибин
не чую вухом.
Як риби б’ються у відрі,
хоральні співи.
Не втопиш сучку у Дніпрі –
сузір’я Діви.
Пишу – де беріг в манівцях,
пора – проруха.
Во ім’я Сина і Отця,
Святого Духа.
10.09.2008
* 22 серпня 2008-го помер поет, письменник Василь Кожелянко
немо
він буде жити вічно
Олег Короташ
Шок! Нехай земля йому пухом...
Це просто жах
Це просто жах якийсь! пошесть чи шо.....то Кожелянко, тепер Покальчук! Дивно і сумно якось....
Лілейка