Під виглядом поезії донецька молодь замочила м’ясо з кров’ю

Другий донецький слем пройшов цієї неділі, 7 вересня, під гаслом «Свіже м’ясо» у барі «Ганджубас». Учасників було досить багато, і сміливо можна стверджувати, що майже вся молода творча інтелігенція області зібралася в цьому підвалі, щоб послухати та оцінити поезії один одного.

Оскільки пересічний донеччанин ще погано розбирається в тому, що ж таке слем, треба пояснити. Це поетичне змагання – кожен учасник виходить на сцену та презентує себе і свої вірші. А потім судді, яких обирають ведучій та глядачі, оцінюють виступ за двома категоріями - формою та змістом - за п’ятибальною системою.

Згідно з влучним визначенням ведучого «найкращі перса та найпотужніші яйця української поезії» розпочали змагатися в досить дружній та фамільйарній атмосфері. Сашко Демченко, борець з алкоголем та батько 18-ти дітей, знову ж таки, за словами ведучого, прочитав для початку два своїх вірші «Дядя Ренат» та «К дню шахтера». Забігаючи наперед, варто зазначити, що він і переміг – чи то причарував суддів донбаським колоритом, чи то й справді був найкращим (судити важко, адже слем є річчю виключно суб’єктивною).

Діма Джандра вразив присутніх оксюмороном у віршах – «морозивом з салом», наприклад. Він занурив слухачів у власний світ та змусив всіх згадати про те, як «літо малює зірки на скельцях твоїх окулярів». Женя Кошин «зґвалтував усім мізки», прочитавши в образі дуже схожому на Гарі Потера вірша «Бабушка». Щоправда, його чорний циліндр виглядав досить пом’ятим, але це дуже навіть імпонувало тій особистості, яку він хотів зобразити.

Олексій Чупа, один з організаторів слему, за його підсумками став срібним призером і показав, як треба читати власні поезії. Жваво й живо, по-дорослому про дитяче, по-серйозному про кумедне, а іноді й з точністю до навпаки, Олексій як і завжди подарував аудиторії себе разом зі своїми віршами. Він дав того самого м’яса з кров’ю, а не сої, про яке просили присутні. Адже він чесно зізнався, що «наша весна позастрягала у конвертах», а самі «ми граємо якихось надто правильних невдах».

Ну і під кінець про негатив. В «Ганжубасі» не найкраща, м’яко кажучи, акустика – арт-директор тільки після наполегливого прохання вимкнув музику, яка грала у залі і заважала слухати молодих поетів. Також там жахлива вентиляційна система: все, що викурюється, залишається у людини в легенях. Але не дивлячись на все це, учасники – молодці, бо для того, щоб винести свої твори на суд публіки, треба мати мужність (всі фото ТУТ).

Як стало відомо перед самим виходом статті з надійного джерела, частку грощей, яку мали отримати організатори слем-фестивалю з вхідних квитків, адміністрація бару "Ганджубас" не віддала.

Олена Федоренко,

http://ngo.donetsk.ua