Роман СКИБА: «Сучасній українській літературі нічого не бракує, моя в ній присутність це підтверджує».

п’ять запитань відомому письменнику

Народився 1970 року у Львовi. Закiнчив фiлологiчний факультет Львiвського унiверситету. Автор поетичних збiрок «Мене назвуть листопадом» (два видання), «Осінь на Місяці», «Тінь сови», «Зоря Аркада», «Хвороба росту», «Одіссея-2000» (два видання), «П’ятизнак або Життя і нежить» та дитячих книжок «Зайчик і дощик», «Кожному по скибці» та «Кольоровинки». Продюсер багатьох мистецьких акцій, зокрема, циклу фестивалів поезії «Лір» і мистецької програми «Культреванш».

Лауреат Міжнародного конкурсу «Гранослов» (1991), конкурсу В-ва «Смолоскип» (1997), премій: «Благовіст» (1999), журналу «Кур'єр Кривбасу» (2000), журналу для дітей «Соняшник», а також нагороди артклубу «ОстаNNя барикада» та Чільної Української Молодіжної Мистецької Агенції «ЧУММА» – «Поету в законі» (2002). Лауреат поетичного фестивалю-конкурсу «Просто так». Член Спілки письменників України. Мешкає у Києві. Має необмежену кредитну лінію у кав’ярні «Полонез» на Подолі.

– Охарактеризуйте сьогоднішній стан української літератури.

– Якщо не вдаватися до аспектів матеріальних, то нічого їй не бракує. Моя в ній присутність це підтверджує :)

– Ваше місце в українському літпроцесі.

– Чільне, звичайно.

– Кумири, авторитети, вчителі у літературі та житті, політичні уподобання.

– Кумирів не створюю, політику ігнорую, а вчителі і авторитети – надто складна тема, щоби сформулювати коротко.

– Кілька слів про особисте (родина, коханки, -нці, друзі).

– Перераховувати коханок поіменно не маю морального права… А якщо хто бажає познайомитися з моїм оточенням, забігайте в кафе «Полонез».

– Ваш рецепт вдосконалення цього світу.

– Вдосконалюйте себе, а світ візьме з вас приклад…

Фото сайту "Інша література"