Василева Тризна

1 жовтня минуло 40 днів з дня смерті Василя Кожелянка. На «Тризну за поетом», організовану з цього приводу у Спілці письменників Сергієм Пантюком, прийшли шанувальники творчості Кожелянка – як особисто знайомі з автором, так і просто читачі. Ділилися спогадами, а також віршами Кожелянка та власними, літератори (Володимир Цибулько, Віталій Капранов, Роман Жахів, Андрій Кокотюха, Анатолій Дністровий, Роман Кухарук, Роман Скиба, Олег Короташ, Ярослав Орос, Борис Гуменюк, Антоніна Аністратенко), колеги-журналісти (Паша Нечаєва, Андрій Дуда), видавець Петро Мацкевич, «хрещена мати» першої збірки Кожелянка – Валентина Запорожець… Згадали і про аристократизм Кожелянка, і про його дивовижну енергетику, і про прапорець УНСО на його робочому столі у газеті «Час», де Василь кілька років обіймав посаду заступника редактора, і про його «сковородинську вдачу», і про його останні два романи («Ефіопська Січ», що незабаром побачить світ у видавництві «Піраміда», та поки що не знайдений «Діти застою»), і про його неймовірне почуття гумору – промовці часто стримували то сльози, то сміх, бо хоча сама ситуація була трагічною, проте Кожелянко примудрився залишити по собі стільки сміху, що найкраще його пом'янути можна було тільки так… Постскриптумом сороковин стала традиційна, але скромна тризна.

Атанайа ТА

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  

 

 

 

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фото Віктора Крука, більше фото на http://picasaweb.google.com.ua/Kruk.viktor/JicHxI#