Сьогодні вранці (3-го жовтня) у Львові помер поет, лауреат Шевченківської премії Ігор Римарук. Про це редакцію сайту «Інша література» повідомили письменники Назар Федорак та Андрій Кокотюха. За попередньою інформацією причиною смерті став інсульт.
Ігор Миколайович Римарук народився 4 липня 1958 року в с. М’якотах на Хмельниччині в родині учителів. Закінчив Київський Національний університет. Працював журналістом у газеті «Вісті з України», згодом старшим редактором поезії видавництва «Молодь», головним редактором журналу «Сучасність», завідувачем редакції сучасної української літератури видавництва «Дніпро», віце-президентом Асоціації українських письменників.
Ігор Римарук – автор книг «Висока вода» (1984), «Упродовж снігопаду» (1988), «Нічні голоси» (1991), «Goldener Regen» («Золотий дощ», 1996, видавництво «Brodina», німецькою та українською мовами), «Діва Обида» (2000, 2002), «Бермудський трикутник» (2007), «Сльоза Богородиці» (2007). Упорядник антології нової української поезії «Вісімдесятники» (1990, Едмонтон). Вірші перекладалися багатьма мовами світу, друкувалися в англо-, іспано-, польско-, російсько-,румуно-, шведсько-, німецькомовних антологіях української поезії.
Ігореві Римаруку було 50 років.
Напевне, 2008-ий увійде в історію як чорний рік для української літератури. За останні два місяці від нас пішли письменники Василь Кожелянко, Юрко Покальчук, Аттила Могильний, молода львівська поетеса Рута Вітер…
Редакція сайту «Інша література» висловлює щире співчуття родині та близьким покійного.

Інша країна
Інша політика
Iнша культура
Інша музика
Інший театр
Інше кіно
Форуми

У неділю, 


Sonesmih
А трохи раніше - Анатоль Перепадя (не забуваймо), убитий черговим безкарним мажором за кермом "крутої тачки"
ВКВ
Непопсові люди ідуть в небо...Страшно стало на землі...
Не втримався, сльози...Соррі...
Відчуття
Господи, через останні події у владі, через череду усіх цих смертей Майстрів, таке відчуття, що Вкраїна умирає :(
Земля пухом Ігореві...
Олексій Кацай
Господи, та що ж це коїться?
Господи, та що ж це коїться? Хто наступний?
Останній біженець із різдвяних легенд,
я переселений в Об`явлення Івана...
Розповилася порожнеча безнастанна.
Розмився слід і розповсюдилася омана.
Розбився світ, як череп`яний глек, ущент.
Уже наповнюється сім Господніх чаш -
мені роковано надпити кожну чашу...
Зваливши згарища на спину черепашу,
виходить темна звірина на темну пашу.
Страшуся присуду: "Ти з нею. Ти не наш"
Вічна пам`ять поетові.
Макс Н.