Поезія від козака Мамая

Увечері 13 жовтня, напередодні свята Покрови на столичному Майдані Незалежності відбулася мистецька акція «Покровські героїчні читання». Кращі українські поети – представники різних поколінь зійшлися тут, щоб прочитати свої твори – киянам, які підходили послухати, журналістам, яких було чомусь дуже мало (а й справді, кому зараз потрібна українська поезія?), міліціянтам, які поводилися на диво коректно, будинкам, сутінкам і, врешті, бронзовому козакові Мамаю, який, здавалося ось-ось зірветься на рівні і вдарить по струнах своєї кобзи…

«Козак Мамай – мілітарний символ України, а водночас – творчий і духовний,  – вигукнув у мегафон ведучий акції Сергій Пантюк. – Тому ми зібралися саме тут, і, думаю, читанням своїх віршів повинні підтримати запропоновану низкою громадських організацій ініціативу стосовно законодавчого визнання 14-го жовтня єдиним військовим святом – Днем захисника України…»

В руках у присутніх та на парапеті довкола бронзової фігури ожили свічки – символи пам’яті за полеглими захисниками і просто світлої печалі.

Потужний імпульс для подальших дій мистецькому товариству задав поет з гітарою і відомий журналіст Кирило Булкін. За ним на імпровізовану сцену виходили Борис Гуменюк, Олег Короташ, Світлана Поваляєва, Дмитро Лазуткін, Олена Степаненко, Оксана Яблонська, віртуально присутній Олекса Губський…

Думається, що всі, хто хотів почути українську поезію в такому мілітарно-продуктивному сенсі, почув її…

Ксенія Вовк

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Фоторепортаж Віктора Крука. Повний фотозвіт на http://picasaweb.google.com.ua/Kruk.viktor/sCVeaH#