Про автора. Родом з Тернопільщини. Закінчила магістратуру спеціальності «історія» Національного університету «Острозька академія». Із 2002 року у Спілці Української Молоді в Україні. Любить волинські ліси, карпатські казки та зустрічі з гарними людьми. Має велику коробку листів від своїх друзів та купу світлин із мандрів.

Лауреат літературного конкурсу ім. Уласа Самчука «Стежками слова» (2005), «Витоки» (2008), дипломантка «Гранослова» (2007), але все це у галузі прози. До уваги читачів «Іншої літератури» пропонує свою поезію.

Борис Гуменюк. Та, що прибула з неба: Повість. – Київ: Вид-во Сергія Пантюка, 2009. – 128 с.: іл.

Усі дорослі  спочатку були дітьми, тільки мало хто з них про це пам’ятає 

Антуан де Сент-Екзюпері.

Сергій Пантюк. Неслухняники: поезія. – К.: Грані-Т, 2010. – 56 с., іл. (Серія Сучасна дитяча поезія).

«У Вашої дитини цілісінький день гості! Зранку приходять радунці, веселуни, смішкуни й реготуни, усміхайки й веселятка; по обіді з’являються неслухняники й пустуни; а увечері стають на порозі колисанці, дрімотулі, пацькуни, спаткунці та соненятка… Іноді ще навідується пан Перевертас – і тоді все стає з ніг на голову й починається такий гармидер, який годі вгамувати!

Про автора. Киянка. За фахом – літературний редактор. Кандидат філологічних наук. Працюю викладачем. Член НСПУ.  З 2003 року – керівник Київської молодіжної літературної студії «ПЕРЕХРЕСТЯ». Автор поетичних книг «САД’ОК» (Київ, 2002) та «Візії» (Львів, 2006). Проза  публікувалась у часописах «Київ» (Київ), «Нова проза» (Луцьк), «Сила малого» (Луцьк); поезії – в альманахах «Четвер» (Львів), «Вакації-2» (Тернопіль), «Холодний яр» (Черкаси), «Потойбіч паузи» (Київ), «Слово, твоя Батьківщина» (Київ), газеті «Літературна Україна».

Автор про себе. Народилася 1973 року в місті Бердичів. У 1995 році отримала другу премію в номінації «Поезія» видавництва «Смолоскип», збірка текстів «Коло вікна». У 1995-2000 роках навчалася на філософському факультеті Прикарпатського педагогічного університету імені В.Стефаника (м.Івано-Франківськ), зараз мешкаю і працюю в м. Києві (к.філос.н., науковець)…

Живу на роздоріжжі, доглядаю за птахом, спостерігаю за смислами…

Ілюстратора Олега Синельника не даремно кличуть Гуру. Це - людина-легенда, людина-парадокс, один з окультних феноменів міста Чернігова. Коли він працював в Палаці піонерів, його ізостудия була єдиним у тих краях острівцем творчої свободи, на якому панувала беґбедерівська атмосфера веселого роздовбайства. Відтоді багато що змінилося, втім Гуру, як і належить стовпу місцевого андеграунду, залишився так само парадоксальний і плідний.

Автор про себе. Маргінальна попелюшка, провінціалка, дівчина-настрій, дівчина-розповідь, і, як кажуть друзі, найолесіша олеся з усіх олесь. Навчаюся на факультеті філології та журналістики. Живу в Кіровограді. Дивлюсь на цей світ реалістично, а сприймаю – романтично.

Про автора. Народився в 1976 році у Києві, звідки був висланий у тижневий термін за схильність до сарказму. Зростав у Сумах (район Лука, біля будинку-музею А.П.Чехова), закінчив Сумський держуніверситет (червоний диплом), працює редактором в місцевій газеті «Данкор». У творчості сповідує принцип безвідповідальності автора та стоїть на засадах поміркованого реалізму патріотичної спрямованості.

Про автора. Народилася 1 грудня 1978 року в м. Луцьк.

У 2001р. закінчила факультет україністики Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Друкувалася в районній, обласній пресі, журналі «Дзвін», газетах «Літературна Україна», «Слово Просвіти», а також у поетичних антологіях «Обрії», «Амплітуда провесни», «13×13», «Ірпінські світанки», збірці молодої поезії « Літпошта», в антології польсько- української поезії «Дотик».

Автор поетичної збірки «Святилище воскової ляльки» (2006р.). Лауреат Міжнародного літературного конкурсу кращих творів молодих українських літераторів «Гранослов-2007».