Автор про себе. Народилася в Станіславові. Переможниця конкурсу “Гранослов” (2004) та конкурсу ім. Б.-І.Антонича “Привітання життя” (2009). Брала участь у нараді творчої молоді (Коктебель, 2004), 18-му та 20-му Міжнародному з’їзді поетів (Ополє–Краків, 2007, 2009). Член літературної студії “Нобель”, авторка збірки “Скалка в сонці” (Київ, 2005). Все найважливіше – в текстах.

Американський письменник, автор відомого роману "Над прірвою в житі" Джером Девід Селінджер (Jerome David Salinger) помер у четвер в штаті Нью-Гемпшир на північному сході США.

Селінджеру був 91 рік. Як повідомив син письменника, він помер від старості у себе вдома в місті Корніш. Про місце і час похорону поки не повідомляється.

27 січня у Києві, у приміщенні Фонду сприяння розвитку мистецтв  відбувся концерт одного з найяскравіших українських авторів і виконавців Сергія Шишкіна. Сольник рекламувався у ЗМІ під дещо іронічною назвою – «Западенська зима на Подолі».

Шпербер М. Хурбан, або Незбагненна певність. Есеї / Пер. з нім. Петра Рихла. – Чернівці: Книги-ХХІ, 2009. – 268 с.

Розгортаючи книгу есеїв єврейського письменника Манеса Шпербера «Хурбан, або Незбагненна певність», відразу впадає в око наступна фраза: «на ранньому етапі свого становлення кожен із нас довідується про те, що він є неповторним Я, але водночас і про те, що всі інші також є ними». До подібного висновку автор доходить шляхом тривалих випробувань – утисків влади та масмедій, арештів та втеч.

Автор про себе. Двадцятирічна, але без відчуття віку. Живу між двома містами: Лубни – місто першого народження та Київ, яким народжена вдруге. Офіційно вивчаю психологію, неофіційно шукаю творця у собі. Створюю графіку на папері (в різних сенсах). 

Про автора. Народилася в м. Холмськ на о. Сахалін. Дитинство минуло в Україні – на Полтавщині, потім в м. Гуляйполе. Закінчила Запорізький технікум електронних приладів, (спеціальність «радіотехнік») та Харківську академію міського господарства за фахом «економіка підприємства».

1987 року переїхала до м. Євпаторії, де видавала місцеву газету «Місто майстрів», була редактором українського журналу фантастики «УФО (Український фантастичний оглядач)». Член літературного об'єднання ім. Сельвінського. Входить до складу Клубу фантастів Криму, є керівником його Євпаторійської філії.

Автор про себе. А ще я – a.k.a. Кет Зет. Киянка. 1 листопада 1992 року ощасливила своїм народженням батьків та решту численних родичів. Далі – класичне пострадянське дитинство, дитсадок «Ромашка», перший раз у перший клас (а тоді ще десять «перших». разів – аж до закінчення школярства). У десять років почала займатися народними танцями у ансамблі «Веселад». У чотирнадцять заради навчання в ліцеї «Інтелект» від танців довелось відмовитись, про що досі шкодую. Півтора роки тому нагромаджений життєвий досвід почав прориватися на волю у вигляді поетизованої маячні. Несподівано для російськомовних родичів пишу винятково українською.

Людмила ВЕСЕЛА Кленовий пасьянс: поезії. - К.: Видавництво Сергія Пантюка, 2009. - 60 с.

Збірка поезій молодої поетки з містечка Дунаївці на Хмельниччині Людмили Веселої “Кленовий пасьянс” побачила світ минулого року і була запрезентована  на «Сліва-фест»і того ж 2009. 

З назви книги, власне, можна здогадатися що під палітуркою ховається... осінь. І це так,  майже так, адже від більшості представлених авторкою текстів віє зманіженою ностальгією, тихим “м'ятним безсонням”.

Автор про себе. Нині студент. Це й стало точкою відліку розкриття питання «хто я?». Коли переїхав у Київ (із Черкаської області) — багато змінилося. Підріс на 2 сантиметри, прочитав кілька книг, дещо написав. Попередньо закінчив загальноосвітню школу, яку останні два роки називали НВК. Вели дороги й до музики, однак не довели.

По суті, в основі всіх моїх справ — інститут. І поки що мені це подобається. Поважаю думки та філософії інших. Поезію читаю різну, однак сам ближче до віршів, які пробуджують вторинні поняття свідомості. Вірю в силу духовності та ідеальне. Мене миттєво чарує краса, в якій би сукупності матерій вона не перебувала.