Андрій КУРКОВ: «Мене сприймають як «акціонера» української літератури…»

п’ять запитань українському письменнику

Народився 23 квітня 1961 року в Ленінградській обл. У віці 2-3 років родина переїхала в Київ (Пущу-Водицю) до бабусі. Виріс навпроти авіазаводу ім.Антонова під гул турбін. Закінчив музшколу, школу, Міські курси дезінфекторів, курси японської мови, Інститут іноземних мов, Московський університет культури (заочно), а ще двічі Радіошколу ДТСААФ. Служив в Одеський в’язниці охоронцем, працював редактором, завклюбом, бібліотекарем, кульмасовиком, адміністратором шпиталю, робочим гідрографічної експедиції тощо. Написав багато різного. Хронічний член або голова різних поважних журі, в тому числі член журі Руської премії (Москва), голова журі Премії за кращий переклад (Париж), член журі Міжнародної Букерівської премії (Нью-Йорк). Були і кіносценарії, статті і рецензії. Були й ще досі трапляються й бувають.

– Охарактеризуйте сьогоднішній стан української літератури.

– Якісно – непоганий стан, кількісно – не вистачає до тисячі поганих письменників, до ста середніх і десь до дванадцяти – дуже добрих. Але на це потрібен час і набагато динамічніший суспільно-культурно-літературний процес в усій країні, а не тільки в її окремих містах. Але все одно молодь (Тетяна Малярчук, Тарас Антипович, Ірена Карпа і ще з десяток розумних і зосереджено-веселих облич) дарує надію.

– Ваше місце в українському літпроцесі.

Співпадає з місцем реєстрації. Дивлячись на те, що я, як письменник – російськомовний, то ж і сприймаюсь здебільшого як «акціонер» української літератури (тобто учасник і провокатор різних акцій), ніж саме письменник, що додає в літпроцес текстів, а не рухів.

– Кумири, авторитети, вчителі у літературі та житті, політичні уподобання.

Улюблені письменники: Кнут Гамсун, Андрій Платонов, Борис Пільняк, Микола Гоголь, Ілля Еренбург, Максим Горький (раннього періоду). Авторитети – Федор Шаляпін, Редьярд Кіплінг, Олександр Солженіцин (часів Микити Хрущова, не В.Путіна), Андрій Сахаров. Кумири – Федор Шаляпін, Леонід Утьосов, Ніколай Гумільов. Політичні уподобання? Це Дніпро і Дон. Наша політика – як вода, вся в одному стакані і не дуже прозора. Політичні уподобання: Столипін, Хрущов, Горбачов, Вацлав Гавел, Барак Обама, Голда Мейр, Педді Ешдаун.

– Кілька слів про особисте (родина, коханки, -нці, друзі).

Вінчався в Лондоні в 1988 році. Троє дітей. Друзі є, за що вдячний.

– Ваш рецепт вдосконалення цього світу.  

Треба всім пояснити, що бути щасливим – це особистий обов’язок кожного, без виконання якого щастя для спільноти не можливе. Людей, що відмовляються бути щасливими, треба ізолювати, відправивши в активну політику.