Поезія

Про автора. Поет-метафізик. Представник покоління дев’ятдесятників в сучасній літературі. Народився 1976 р. у м. Івано-Франківську. Мешкає у Києві. Член Краківського братства поетів та Національної спілки письменників України з 1997 року.

Перша книга – «Світ блукаючих висновків» (вірші, переклади, 1997 р). Автор та учасник різноманітних друкованих літ. проектів, серед яких - поетична антологія «Дев’ятдесятники» (1998, Тернопіль), «Цех поетів» (1999, Івано-Франківськ), «Z wyobrazni» (2000, Краків) та ін.

  Автор про себе. Катерина Беляєва – так звуть мене вже більше тридцяти років. Друкувалася з 1995-го року в обласній пресі, потім – в українських альманахах «Провинция» (Запоріжжя), «Ковчег» (Житомир), «Яр» (Рівне), «Каштановый дом» (Київ). Охоче спілкуюся з поетами різних міст України. Живу в Запоріжжі, буваю в Києві. Втілюю свої думки та експерименти в поезу, прозу, казки, танок, візерунки на джинсах, екстрим на скелях Хортиці, мандри, стилі, інсталяції, міні-перформанси… Стиль життя – хронічна закоханість та творче натхнення. Колекціоную янголів, ящірок та смугасті шкарпетки. Пишу давно і надовго. Готую власну книгу.

Автор про себе. Народилася під час сніжної заметілі на мальовничому березі Тихого океану, під час невеликого цунамі, посеред зимової тайги і високих фантастично необжитих сопок... Що в майбутньому визначило зимово-непередбачуваний навіть для себе характер. Багато мандрувала, проте не всюди, часто закохувалась (по-моєму, це ще не кінець), усміхалася майже кожному сонячному ранку. Вірші писати почала досить рано, але кожного разу вони натикалися на іронію слухачів, і я викидала записники.

Автор про себе. Справжнє прізвище - Гуменюк. Народилась 1 квітня 1984 року на житомирщині в селищі Попільня. Нині веду кочове життя по маршруту Попільня – Київ. Оптимістично налаштований реаліст з песимістичними схильностями – себто сподіваюсь на краще, готуюсь до гіршого і приймаю те, що є. Вважаю, що життя досить цікава річ, сповнена подій, справжній сенс яких людині дано зрозуміти далеко не завжди.

Про автора. Народився 1987 року. Поет, перекладач, есеїст, критик. Автор збірок поезій «Вісім місяців шизофренії» (2007) та «Терроризм» (2008). Вірші та переклади друкувалися у журналах «Київська Русь», «ШО», «Всесвіт», «Потяг-78», альманахах «Джинсове покоління», «Карпатська саламандра», «Корзо» та ін.

Лауреат літературної премії «Дебют» (2007). Вірші перекладені угорською, російською, англійською та польською мовами.

  Про автора. Юлечка Рій працює над емоційною чистотою. Навряд чи її поезію можна назвати експериментом, скоріше продуктом взаємодії двох паралельних світів. Відчуття юної дівчинки, котра ще по-дитячому мріє, на фоні напівзогнилої буденності у супроводі залізобетонних тенорних партій. Мабуть вона колись народить Бога.

Про автора. Уявіть собі синергію петербурзьких митьків та французьких символістів, а тепер помножте це все на 2, додайте розпусну натуру, пристрасть до роботи в рекламному бізнесі і просто таки колосальну впертість і ви отримаєте емоційний портрет молодого київського поета Владіка Волочая. Єдине, що робить його кращим це кришталевої чистоти кохання, яким просякнуте все його життя і відповідно уся творчість.

Автор про себе. Народилась в 6 років, бо саме тоді почала писати вірші. Свій творчий шлях, не йду, а танцюю. Інколи на камінцях, інколи по склу. Живу між Києвом і Львовом. Беру участь у житті «Молодої просвіти» і паралельно створюю власний світ української молоді «Пілігрим». Найбільшим злочином людини вважаю вбивство власної мрії, бо вбивство частинки себе – це крок до вбивства інших.

 Про автора. Станіслав Вишенський народився 24 серпня 1944 року в місті Переяславі, що на Київщині. Він є автором таких збірок віршів, як «Симфори», «Світотвір», «Альта», «Колекція снігів», «Синус покутя», «Перевтомлені скафандром» та ін. Належить до покоління постшістдесятників, тобто поетів- нонконформістів, з- поміж яких на сьогодні найбільш відомі Микола Воробйов, Василь Голобородько, Михайло Григорів, Валерій Ілля, Віктор Кордун, Василь Рубан та ін. і які за комуністичного режиму, пішовши, так би мовити, в герметичне підпілля, хоч це ніби й парадоксально, врятували українську поезію від хронічного провінціалізму.

 Оля РОЛЯК.

Автор про себе. народжувалася кілька разів, востаннє - у столиці Марківці. Навчаюся на філолога у Ніжинському державному університеті ім. М.Гоголя, кохаю Савчука Максима, люблю цілуватися і мрію народити 12 дітей;))

Максим САВЧУК.

Автор про себе. народився 14 квітня 1987 р., навчаюся в Київському державному транспортному університеті, мрію стати аж ніяк не будівельником доріг, кохаю Олю Роляк, час від часу наспівую під ніс харе крішну або не наспівую нічого, обожнюю подорожі і творчий креатив у будь-яких його проявах.